УР

Юля Харченко
30 вер. 2025 р.
У цьому році відбулися важливі зміни, які спрямовані на розширення та захист прав працівників.
2025 рік став роком важливих змін у трудовому законодавстві України, спрямованими на розширення прав працівників, посилення їхнього захисту та адаптацію трудових відносин до сучасних реалій, зокрема в умовах воєнного стану. Розглянемо основні нововведення докладніше.
Оплата лікарняних за основним місцем роботи та за сумісництвом
З 4 квітня 2025 року набули чинності зміни до Закону №4158, які значно розширили права застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності й пологах. Ключовою зміною стало запровадження оплати лікарняних не лише за основним місцем роботи, але й за сумісництвом.
Розмір виплат, як і раніше, залежить від страхового стажу працівника. Проте у випадках тимчасової непрацездатності, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, діє такий порядок оплати:
перші 5 днів лікарняного оплачує роботодавець у розмірі 100% заробітної плати;
починаючи з 6-го дня, виплати здійснює Пенсійний фонд України.
Якщо непрацездатність пов’язана з нещасним випадком на виробництві, роботодавець оплачує перші 17 днів лікарняного за власні кошти.
Важливо, що змінами не передбачено обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом, за якими працівники мають право отримати страхові виплати. Ця норма поширюється на страхові випадки, що настали з 4 квітня 2025 року.
Розблокування перевірок роботодавців у разі мобінгу
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11044, який дозволяє Державній службі України з питань праці проводити перевірки роботодавців навіть під час воєнного стану, якщо працівник або профспілка подали скаргу на мобінг — цькування на робочому місці. Це є важливим кроком у напрямку захисту трудових прав працівників, особливо в умовах війни, коли ризики порушень можуть зростати.
Посилення захисту працівників у випадках затримки чи невиплати зарплати
Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №9510, спрямований на посилення захисту працівників у випадках затримки або невиплати заробітної плати. Документ пропонує такі зміни:
встановлення пені за кожен день затримки виплати зарплати у розмірі не менше облікової ставки Національного банку України;
надання працівнику права припинити роботу, якщо затримка становить понад 15 днів, при цьому збереження за ним мінімальної зарплати або суми, визначеної колективним договором;
розширення можливості видачі судових наказів не лише на суму боргу, а й на компенсацію та пеню;
створення гарантійної установи для забезпечення виплати заборгованості із зарплати у разі банкрутства роботодавця;
виплата компенсації у розмірі до трьох середньомісячних зарплат (але не більше дванадцяти мінімальних) у разі звільнення перед банкрутством;
зарахування періоду виплати компенсації до страхового стажу для пенсійних і соціальних виплат.
Прийняття цього законопроєкту має зміцнити фінансову безпеку працівників і мінімізувати ризики недобросовісних дій роботодавців.
Призупинення дії трудового договору під час воєнного стану
1 травня 2025 року ухвалено Закон №12255-1, який уточнює порядок призупинення трудових договорів під час воєнного стану. Основні положення:
максимальний строк призупинення дії трудового договору за ініціативою однієї зі сторін — 90 календарних днів;
можливість продовження за взаємною згодою, але не довше ніж до припинення або скасування воєнного стану;
обов’язок сторін підтримувати комунікацію та повідомляти про зміну контактних даних упродовж 10 днів;
заборона звільнення працівників, які не можуть виконувати роботу через перебування у зоні бойових дій, за «прогул».
Цей закон покликаний усунути правові колізії та забезпечити стабільність трудових відносин під час війни.
Нові трудові права для батьків і дистанційних працівників
З 2 травня 2025 року набули чинності норми Закону №4339-ІХ, які розширюють права батьків і працівників, що працюють дистанційно або надомно. Зокрема:
одному з батьків дитини до 14 років надано право на переведення на дистанційну або надомну роботу на період дистанційного навчання дитини;
врегульовано порядок направлення у відрядження працівників, які працюють дистанційно або надомно.
Ці зміни відображають тенденцію до гнучких форм зайнятості та створення сприятливих умов для поєднання роботи й сімейних обов’язків.